язичок

-чка́, ч.

1) Зменш.-пестл. до язик 1), 2), 6). Гострий язичок.

2) анат. Конусоподібний виступ м'якого піднебіння в ротовій порожнині.

3) бот. Невеликий відросток, виріст біля основи листка злакових та деяких інших рослин.

4) біол. У деяких комах – внутрішні жувальні лопаті, які зрослися між собою і випнулися вперед.

5) Рухома, прикріплена одним кінцем пластинка в різних предметах або механізмах.

6) муз. Деталь язичкових музичних інструментів (баяна, гармоніки, акордеона та ін.): тонка пластинка з пластмаси, сталі, латуні.

7) муз. Деталь дерев'яних духових музичних інструментів (кларнета, гобоя, фагота та ін.); тростина.